^Back To Top

logo

Joomla модули на http://joomla3x.ru и компоненты.

Із давніх-давен люди шанували династії, - коли ремесло передавалося від батька до сина: робітничі, акторські, священицькі, мистецькі...

Отець Олександр Годзяцький
з дружиною Пілагією 1872 р.

Унікальний приклад - родина геніального німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха. В українській музичній культурі так само чимало династій композиторів і виконавців. Серед відомих мистецьких родин - Лисенки, Нижанківські, Вахнянини, Крушельницькі, Ревуцькі, Колесси й багато інших.

Останнім часом у різних містах країни запроваджуються цікаві проекти, пов'язані з талановитими сім'ями, як-от фестивалі-конкурси «Музичні династії», що від 2006 року проходять в Одесі. Репрезентація таких династій - давня і добра традиція щорічного фестивалю «Віртуози» у Львові. Зацікавила ця тема і музичну громадськість Дрогобича.

З-поміж низки славетних імен у сучасній українській музиці яскраво виокремлюється рід Годзяцьких. Початок династії поклав Олексій Годзяцький-Сніжинський (1904-1979). Закінчивши жмеринську гімназію, він два роки працював у хорі Вінницького музично-драматичного театру. Від 1927 року навчався у Київській консерваторії на вокальному факультеті (клас видатного педагога, професора М. Енгель-Крона).

Володар м'якого, приємного голосу (ліричний тенор), Олексій Годзяцький марив оперою, із задоволенням організовував та очолював церковні хори і театральні оркестри, був другим диригентом капели «Думка», мав ще й композиторський хист.

Отець Констянтин Годзяцький
1950-ті рр.

«З юних років полюбивши музику та вирішивши присвятити їй життя, він зустрічав на своєму шляху такі перепони, що для іншої людини стали б нездоланними...За часів радянської влади в умовах гоніння на релігію йому доводилося вести подвійне існування. З одного боку, більшу частину життя Олексій Годзяцький пропрацював церковним регентом у багатьох православних храмах, а з другого - був диригентом аматорських хорів у системі профспілкової самодіяльності...

Цими обставинами й пояснюється поява псевдоніма ([ніжинський» (див.: Годзяцький В. Церковний регент і композитор О.К. Годзяцький-Сніжинський (1904-1979) (спогади про батька) //Український музичний архів: Документи і матеріали з історії української музичної культури / Упор, та заг. ред. Михайла Степаненка. - Вип. 3. - ІС, 2003. - С. 205-206).

Диригент і композитор керував хорами у Свято-Троїцькій, Андріївській, Хресто-Воздвиженській, Притиско-Микільській церквах, храмах на Деміївці, Пріорці, Вигурівщині, Солом'янці в Києві. Упродовж шести років (1968-1974) очолював митрополичий хор собору Св. Володимира.

У мистецькому доробку Олексія Годзяцького-Сніжинського - значна кількість духовних творів, які й сьогодні звучать у храмах України та за кордоном (дві Всеношні, дві Літургії, 15 духовних концертів, Пасхальні наспіви, тропарі, кондаки, стихири тощо). Примітно, що деякі з них диригент виконував у 1941-1943 роках, під час Другої світової війни, коли «спонтанно відродилася Українська Православна Автокефальна Церква» (див.: о. М-в. Помер композитор Олекса СніжинськиИ // Свобода (США). - 1979. - Ч. 264. -20 ЛИСТОП.-С.4).

Олексій Сніжинський 1940-ві рр.

Серед його світських хорових опусів чимало обробок українських народних пісень (більшість із яких сам у дитинстві записував на Вінниччині), композиції на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олекси Новиць- кого, Богдана Лепкого, а також солоспіви для голосу в супроводі фортепіано. Слід зауважити, що творчість Олексія Годзяцького-Сніжинського була відома в Галичині у 1930-1940-х роках, адже знаходимо його опуси у переліку в «Нотографії музичних творів до слів Івана Франка (по день 1 /V 1941 р.)» авторства Ярослава Ярославенка (Вінцковського). У цій праці зазначено, що «ноти відбито літографічним способом і подаються дві речі - двоголосий хоровий твір у супроводі фортепіано "Червона калино, чого в лузі гнешся ?" і "Пісне моя" для голосу з фортепіано» (див.: Ярославенко Я. Нотографія музичних творів до слів Івана Франка (підгот. до друку, вст. ст. і коментарі Я. Горак) //Українська музика: Науковий часопис / Гол. ред. І. Пилатюк. - Львів, 2011. - Ч. 1. - С. 127). Діти у сімї Годзяцьких теж обрали музичний фах: донька Тамара закінчила Київську консерваторію по класу фортепіано Ради Лисенко, а син Віталій - композиторський факультет - клас Бориса Лятошинського (див.: Кузик В. Один із «бунтівної п'ятірки» 1960-х // Музика. - 2012. - № І. - С. 52-57).

Віталій Годзяцький 2011 р.